- узаконення
- -я, с.1) Дія за знач. узаконити.2) Урядове розпорядження, що має силу закону.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
узаконення
Смотреть что такое "узаконення" в других словарях:
узаконення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
легітимація — Легітимація: визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження; документ, який підтверджує це право або повноваження, встановлення особистості, особове посвідчення [37] посвідчення особи, посвідка про особу, узаконення [46… … Толковый украинский словарь
легалізація — ї, ж. 1) Перехід на легальне становище. 2) Надання законної сили; узаконення. 3) У міжнародному праві – засвідчення консулом підписів на документах, що виходять із закордонних установ … Український тлумачний словник
легітимація — ї, ж., юр. 1) Визнання чи підтвердження законності якого небудь права або повноваження. || Документ, який підтверджує це право або повноваження. 2) Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей. 3)… … Український тлумачний словник
легіслатива — Легіслатива: узаконення [45] … Толковый украинский словарь
леґалізація — (надання законної сили), узаконення … Словник синонімів української мови
